2 серпня 2025 року в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» відбулися комемораційні заходи до Міжнародного дня пам’яті жертв геноциду ромів. У заходах взяли участь представники ромської громади, органів державної влади, міжнародних організацій, дипломатичних місій, а також культурної та академічної спільноти.
Учасники пройшли траурною ходою до пам’ятного знаку «Ромська кибитка» — меморіалу ромам, розстріляним під час нацистської окупації Києва в роки Другої світової війни.
«Ми стоїмо на місці, де відбувся чи не найзабутіший геноцид. Геноцид, який старанно викреслювали з усіх підручників, те, як тут вбивали ромів – дітей, жінок, старих і молодих, – зазначив Віктор Єленський, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті відкриваючи церемонію вшанування. – Два дні тому тут хотіли вбити і пам’ять про цей геноцид. Російська «Герань» влучила у землю, просякнуту кров’ю, зовсім поруч із «Кибиткою» — символом ромської долі, їхнього руху і їхньої трагедії. Рашизм мало чим відрізняється від нацизму. Обидва ненавидять свободу, людську гідність, прагнення до волі, сонця, безкрайого шляху. Обидва хотіли б натягнути на світ задушливий щурячий мундир – безвідносно орел на ньому зі свастикою чи двоголовий орел із триколором. Україна б’ється за право бути собою, за всіх, хто вважає її своїм домом, за пам’ять про тих, кого замордували, закатували, вбили на нашій землі – голодом, газом, кулями, «Іскандерами» чи «Кинджалами».
Калі траш — чорний жах — прорізає історію людства, нагадуючи про варварство, здатне прорости навіть у найцивілізованіших суспільствах. Роми були серед перших, кого нацистський режим визнав “неповноцінними”. Їх забирали з домівок, доріг, таборів — і відправляли до концтаборів. Саме в цей день, 2 серпня 1944 року, у таборі смерті Аушвіц-Біркенау вбили близько трьох тисяч ромів — чоловіків, жінок і дітей. Єдиною їхньою «провиною» була належність до ромської національності. Знищення ромів відбувалося системно, холоднокровно, нелюдськи.
Світлини: Дмитро Головченко
